| Доповiдi |
Шановнi колеги! Питання, якi винесено на розгляд конференцii, водночас є i фiлософськими, концептуальними, i практично важливими. Але якщо проблемi позитивного впливу релiгii на формування моральноi особистостi зараз придiляється досить значна увага - i це доводить наше сьогоднiшнє засiдання - то цього не скажеш про роль науки. Хоча саме проблема ролi науки у формуваннi моральноi особистостi стоiть першою в назвi конференцii, вона якось випадає з поля зору i нашого суспiльства, i сьогоднiшнього форуму.
Це має своi об'єктивнi i суб'єктивнi причини, i одна з основних - той стан, в якому опинилася наша наука. Донецька область має один iз наймогутнiших наукових потенцiалiв в Украiнi. Тут працює 6 iнститутiв Нацiональноi академii наук Украiни, 17 вищих учбових закладiв, бiльш як 100 галузевих науково-дослiдних, дослiдно-конструкторських i технологiчних установ. Всього в сферi "Наука i наукове забезпечення" в областi зайнято близько 26 тис. чоловiк. В Донбасi сформовано науковi школи свiтового рiвня, отримано важливi результати в галузi фундаментальних дослiджень, виконано значнi прикладнi розробки, якi знайшли широке застосування в народному господарствi.
Однак економiчна криза призвела до занепаду нашоi науки. За останнi п'ять рокiв в областi обсяг наукових дослiджень скоротився по вузах - в 10-12 разiв, в академiчних установах - в 7-10 разiв, в галузевих - в 2,5-5 разiв. Внаслiдок цього значно погiршилися i умови науково-технiчноi дiяльностi, i рiвень заробiтноi плати науковцiв. Все це призводить до значного падiння престижу науки, збiльшення вiдтоку наукових спiвробiтникiв. За останнi п'ять рокiв чисельнiсть працюючих в цiй сферi зменшилася практично в 2 рази. Бiльше 6 % працiвникiв академiчних установ нашоi областi виiхали за кордон. На двi тисячi порiвняно з 1990 роком скоротилася чисельнiсть фахiвцiв, якi працюють в сферi науки i мають науковий ступiнь кандидата та доктора наук.
Цi цифри я навiв не випадково. Наука - невiд'ємна складова частина духовного життя суспiльства, i ii занепад веде до погiршення його морального стану.
Якщо зараз запитати, куди бажають йти працювати молодi люди, де хотiли б вчитися, то виявиться, що бiльшiсть з них, як це не прикро усвiдомлювати, хочуть бути торговцями. Але ж недарма свого часу Христос вигнав торговцiв iз Храму, бо у цiй сферi формуються далеко не найкращi моральнi якостi.
В той же час бажаючих йти в науку зараз практично немає. Але ми повиннi пам'ятати, що тонкий iнтелектуальний прошарок нашого суспiльства, складовою частиною якого є науковцi, вiдiграє в створеннi позитивного морального клiмату значно бiльшу роль, нiж це виходить з його кiлькiсного складу.
Вирiшення проблеми збереження нашого наукового потенцiалу, пiдняття престижу науковоi дiяльностi, особливо серед молодi, вiдiграватиме значну позитивну роль у формуваннi морального клiмату нашого суспiльства.
|
I науково-практична конференцiя Донецьк 1997 |