| Доповiдi |
Менi приємно бути разом з вами у цьому залi. Ми дуже часто говоримо про молодь, усi кричимо на сполох. Але рiдко задумуємося над причиною того, чому молодь дiйшла до такого стану.
В цьому iнститутi починається дуже цiкава робота i приємно чути, що державний вуз вiдкриває фiлософський факультет i спецiальнiсть "Релiгiєзнавство". Але дiти - це є те, що ми самi породили i зробили. I в мене є побажання в цьому планi, щоб тi дiти, якi прийдуть сюди вчитися, не могли викладачевi докинути: "Я бiльше тебе знаю". Для того, щоб не було цього розчарування i протистояння мiж дiтьми й батьками чи викладачами, якi тут будуть працювати, варто забути, що вони є викладачi, що вони мають докторськi ступенi. Слiд iм так само сiсти за парти i дати себе вчити, перш нiж вони вчитимуть дiтей, якi сюди прийдуть.
У свiй час я працював як катехит у школi з дiтьми 3-6 класiв i з учителями. Вчителi найчастiше кажуть: "Менi то не треба знати!" I дитина починає питати, а ми - старше поколiння - не знаємо, як вiдповiсти. Ми маємо бути взiрцем для наших дiтей. А починається те збочення, що яйце починає вчити курку.
От таке перше побажання до цього iнституту: щоб доктори на хвилинку забули, що вони є докторами наук, професорами, а сiли й послухали священикiв з рiзних церков. Дуже часто люди старшi, досвiдченi, з науковими ступенями не знають, що таке вiра, обряд, що таке конфесiя.
I те, що ми, представники рiзних церков, зiбралися сьогоднi, щоб разом робити одну справу - це добре.
Ще таке в мене маленьке побажання. Колись в царськiй Росii так було i зараз є в цивiлiзованих краiнах: у навчальних закладах, школах, є каплицi - кiмнати, куди студент, учень може зайти й на самотi поспiлкуватися з Богом. В мене пропозицiя до вас. Знайдiть таку кiмнату, нехай вона буде невелика. Спробуємо спiльними зусиллями ii обладнати, щоб викладач мiг прийти туди, щоб заспокоiтися. I той самий студент, коли йде на екзамен, трясеться, зайшов би туди, перехрестився або "Отче наш" про себе сказав i заспокоiвся, зосередився. Тому що вiра iде до того, щоб людина заспокоiла себе. А якщо людина спокiйна, значить i суспiльство буде спокiйне. А буде суспiльство спокiйне, то ми усi будемо добре жити. I правильно, що церква вiдокремлена вiд держави. Але держава - це великий органiзм, а церква - то душа держави. I душа повинна сприяти тому, щоб органiзм був мiцний i здоровий.
Оце у мене таке побажання до вас. I нехай Бог благословить вашу працю на довгi-довгi роки.
|
I науково-практична конференцiя Донецьк 1997 |