| Доповiдi |
Взагалi моя справа - не виступати, а писати, але коли ви так люб'язно запросили до слова, то дякую.
Iдея проведення такоi конференцii повинна була б уже втiлитися ранiше. I втiлитись, мабуть, на бiльш високому, на державному рiвнi. Дуже добре, що за цю справу взявся Iнститут штучного iнтелекту саме тут, в Донецьку, де, на жаль, забуто моральнi цiнностi людства. I ось доводиться братись за капiтальнiй ремонт суспiльства Анатолiю Iвановичу i людям, якi сьогоднi люб'язно погодилися прийти на цю розмову.
Майже в усiх виступах йдеться про те, що треба бiльше звертати уваги на молодь. Страшнi цифри навiв отець Василь, коли сказав, що 3 млн. людей у нашому краi не знають навiть "Отче наш". Це мабуть показник, який нiде в свiтi ще не "досягнуто".
Я недавно ознайомився з результатами соцiологiчного дослiдження, яке проводилось у Сполучених Штатах. Якими ж хочуть стати молодi громадяни тiєi краiни? Вони називають послiдовно такi професii: вчитель, лiкар, iнженер, священик. Але коли глянути на наше молоде поколiння (а я, як журналiст, маю до цього певне вiдношення), здебiльшого молодь, що колись - пам'ятаєте? - мрiяла стати космонавтами, науковими спiвробiтниками, сьогоднi мрiє стати менеджерами i т.п., аби тiльки не працювати у сферi виробництва, а лише розподiляти. Це жахливий стан нашого суспiльства. Ви знаєте, що у нас дуже багато молодих людей, якi знiчев'я коять найстрашнiшi злочини.
На конференцii ми повиннi дати якiсь рекомендацii. Маємо не просто один одного погладити по голiвцi i сказати: ось бачите, як ми розумiємо усi цi проблеми. Ми маємо щось написати у своєму рiшеннi цiєi конференцii i порадити нашiй держадмiнiстрацii, а дещо, мабуть, вiднести на рахунок керiвництва нашоi держави.
Ви знаєте, що ще в давнiй Грецii за неробство людей карали на смерть.
Ви подивiться, скiльки у нас сьогоднi людей нiчим не займається з ранку до вечора. Вважається, що якщо вiн нiкого ще не зарiзав прилюдно, то нехай собi займається чим хоче.
В своєму чудовому творi "Утопiя" Томас Мор створив такий образ: на злочинця навiшувалося золото - чим бiльший злочинець, тим бiльше золота вiн мав тягти на своiй шиi. I щоб люди по кiлькостi золота бачили, наскiльки це кримiнальна особа.
У нас сьогоднi дуже багато є тих, хто нахапався цього золота, але вони люди поважнi, i наша офiцiйна пропаганда, мораль жодним словом до цього своє ставлення не виражають. Це жахливо. I розмова, яка сьогоднi вiдбулася, напевне викличе хоч якусь реакцiю суспiльства на цi речi.
Я хотiв ще сказати, що масштаби цiєi конференцii мають бути бiльшими. Хочеться, щоб вона стала постiйно дiючою, щоб ми могли зiбратись i обговорити проблеми, якi хвилюють суспiльство.
Це справдi державне завдання. Сьогоднi дуже гарно виступав мiй давнiй друг, Микола Петрович Гражданов, який стоiть на такому складному посту, захищаючи у нашому здеморалiзованому суспiльствi життя молодi, тих, хто є найбiльш iмовiрними кандидатами на жахливе захворювання - СНIД.
Микола Петрович проаналiзував ситуацiю, але хотiлось би почути (вважайте, Миколо Петровичу, це запитанням до вашоi доповiдi), якоi конкретно допомоги ви хотiли б вiд цього загону, який зiбрався тут?
Сьогоднiшня конференцiя - це наш бiль, наша турбота про стан суспiльства. Тут спiвпали нашi прагнення, незважаючи на те, чи ми в смокiнгу, чи в сутанi, чи в рясi, бо всi ми дiти однiєi Украiни i нам про неi треба дбати.
|
I науково-практична конференцiя Донецьк 1997 |