Богдан Хмельницький та формування Української національної державності


Л.В. Хлибова, Р.І. Вєтров
Дніпродзержинський державний технічний університет, Україна

Автори аналізують трансформації поглядів Богдана Хмельницького на українську державність: від обмеженої автономії до створення української незалежної козацької держави.


Сьогодні найактуальнішою темою досліджень у сучасній історичній науці є історія виникнення і становлення української державності, багатовікова боротьба україн-ського народу за свою незалежність та суверенітет.

У процесі українського державотворення важливе місце займає Українська козацька держава Б. Хмельницького. Її виникнення і становлення як нової європейської держави відбулося у ході національної революції, що кардинально змінила не тільки хід національної історії, але й суттєво вплинула на геополітичний розвиток всієї Європи.

Питання про створення української козацької держави має сьогодні принципове значення. Якщо раніше радянська історіографія трактувала ці події тільки як боротьбу українського народу проти феодального гніту та польських загарбників, то сьогодні треба відзначити, що на чолі з Богданом Хмельницьким у 1648 році вибухнуло народне повстання; охопивши більшу частину території та населення України, воно переросло у визвольну війну, а війна – у національну революцію. Вона несла в собі елементи релігійної, громадянської війни, йшла в руслі інших європейських політичних рухів.

Понад чотири століття український народ стогнав під тяжким пануванням іноземних феодалів, але не скорився й героїчно боровся за своє визволення. Козацтво, яке стало провідником національно-визвольної боротьби, інтенсивно формувало зародки національної державності, спромоглося до 1648 р. виробити у загальній формі лише ідею обмеженої автономії. Починаючи повстання, ні Б. Хмельницький, ні його соратники не мали програми боротьби за створення незалежної держави. Але після воєнних перемог 1648 р. гетьман почав усвідомлювати спадкоємне право Української держави на територіальну спадщину Київської Русі і висловлював прагнення повністю звільнити Україну від польсько-шляхетського панування.

Давній лад перестав існувати, на його місці треба було встановити новий. Саме в той час гетьман Богдан Хмельницький зрозумів, що він не просто ватажок збунтованих селянсько-козацьких мас, а вождь усього українського народу, який веде героїчну боротьбу як за національно-політичне визволення, так і за рішення важливих соціально-економічних питань. Перш за все – за землю і волю. Так, вперше за кілька років боротьби з польською шляхтою, з’явилась думка про створення Української козацької держави, яка і стала унікальним явищем в епоху світового феодалізму.

Велич Богдана Хмельницького в тому і полягає, що він створив могутню українську козацьку державу, без якої неможливе було б відродження української державності вже 1917 року.

Слід також підкреслити, що з початку народного повстання до приєднання до Москви Україна жила як самостійна незалежна держава. Формально козацька держава і підпорядковані їй землі звалися Військом запорізьким. У цій державі, що охоплювала всю етнічну територію України, гетьман був, по суті справи, государем. Він і сам так себе сприймав і весь український народ бачив у ньому свого голову, вождя, государя. А Україна мала всі ознаки і прикмети тогочасної європейської держави.

Що стосується загальної оцінки козацької держави, то слід підкреслити, що вона була, так би мовити, перш за все козацькою державою «де-факто», але, на жаль, не була проголошена «де-юре» українською державою. Ось чому переговори в Переяславській раді йшли від імені Війська запорізького, а не держави України. І це цілком зрозуміло, бо за допомогу з боку росіян у війні проти польських загарбників Б. Хмельницький вимушений був визнати верховну владу московського царя над Україною, котра навіть після приєднання мала всі ознаки автономної держави. Лише кілька десятиліть потому в Конституції Пилипа Орлика говориться про Україну як самостійну державу. А самі поняття «національний суверенітет», «національна державність» дала лише Велика французька буржуазна революція 1789 року.

Кажучи про причини загибелі цієї спроби становлення національної держави, треба розвінчувати не тільки підступну політику російського царизму, але, на жаль, і непослідовну лінію деяких гетьманів, що привело до чвар і розладу в часи Руїни. Слід погодитися з зарубіжним істориком О. Субтельним, що після смерті Б. Хмельницького наступні гетьмани і старшини всього лише за 20 років зруйнували всі підвалини української національної державності.

Таким чином, створена Б. Хмельницьким велика козацька держава була, так би мовити, щаблиною в історії української державності. З точки зору цивілізаційного підходу, ця держава, яка мала ознаки демократичної республіки, була закономірним явищем нової епохи європейського Відродження, світового Ренесансу.

Авторы анализируют трансформации взглядов Богдана Хмельницкого на украинскую государственность: от ограниченной автономии к созданию украинского независимого казацкого государства.

Authors analyze transformations of looks of Bogdan Hmelnitsky on the Ukrainian state system: from the limited autonomy to creation of the Ukrainian independent Cossack state.