Від імені Греко-католицької церкви, священства, чернецтва ми хочемо привітати один з найбільших християнських зборів в Україні, цю міжнародну конференцію, аби вона була ще одним кроком любові, єднання християнства в Україні. Я хотів би підняти найболючішу проблему в Україні - це проблема створення Єдиної помісної православної церкви. Хочу розширити цю тему і доповнити виступ владики Юрія, включаючи всі гілки православія.
Помісність - це самостійність, незалежність у проведенні церквою якогось обряду в межах держави. На сході така помісність в більшості держав завершена патріаршим титулом глави цієї церкви. Але це треба здобути. А щоб здобути, треба усвідомлювати мету, хотіти її досягти і бути готовими на труди і жертви, яких вимагає боротьба.
Становище на даний час христової церкви в Україні.
Колишня Київська метрополія поділена на чотири гілки. і жодна з конфесій не має засад, необхідних для здобуття патріархату. Українська греко-католицька церква має таку помісність і право на самоврядування, визнає другий Ватиканський Собор. Українська греко-католицька церква має повне право бути патріархатом, але Рим не дає на це дозвіл, мотивуючи це тим, що низка єпископів цього не хоче, тобто немає єдності проміж єпископами. і це дійсно так є. Закарпатська єпархія стала церквою свого права і підпорядковується безпосередньо Святішому престолу. І ще є низка інших причин.
Між Українською православною церквою Київського патріархату і Українською православною церквою автокефальною теж була певна духовна боротьба. Я хотів би освітити цю боротьбу. Вселенські православні патріархати спочатку вважалися самозванцями, неканонічними церквами. Хоча в них є вже деякі зміни. Так, в діаспорі в Америці ці гілки православної церкви були узаконені, підпорядковувалися амофору та перебували під юрисдикцією Вселенського Константинопольского патріархату. За останні місяці в українському православному світі є деяке пожвавлення у напрямі об`єднання українських православних церков. Такий розвиток подій хвилює главу Московського патріархату Олексія Другого. Це також змушує задуматись над ситуацією в українських православних церквах Вселенського патріарха Варфоломея. Бажаю відмітити деякі факти, які свідчать про вплив на перемагання однієї української православної церкви з одним патріархатом. В цьому аспекті слід назвати візит прем`єр-міністра Миколи Жулинського до патріарха Варфоломея Першого, про що з`явилося сенсаційне інтерв`ю в газеті "День" 7-го квітня 2000 р. Останнім часом, як раз після смерті патріарха української православної автокефальної церкви Дмитрія, помітно пожвавилися зусилля деяких церковних структур поза межами України знайти якийсь вихід із застійної ситуації розколу неканонічності, міжправославної ворожнечі, яка склалася на Україні. Відомо, зокрема, що нещодавно ми обговорювали ситуацію із Вселенським патріархом Вафоломеєм Першим. Мій візит до Константинополя, до Вселенського патріарха Варфоломея Першого мав місце у 1993 р., другий - на початку червня цього року. Це були зовсім різні розмови, на різних рівнях. Під час першого візиту Вселенський Патріарх навіть не обгововорював реальні шляхи надання автокефалії українській православній церкві, відповідаючи, що це тоді було для нього тільки внутрішньою справою Московського патріархату. Вселенський патріарх наполягав на одному: "Нехай вони спочатку об`єднаються". Під час останнього візиту розмова була конкретнішою й інакше зорієнтованою.
По-перше, останніми роками значно виріс статус Вселенського Патріарха. Достатньо навести такі факти. Президент США Б.Клінтон під час візиту до Туреччини відвідав Патріарха Вафоломея Першого в резиденції Фанарх. Перед тим Президент і Патріарх зустрічалися в Вашингтоні. Промовистим є також те, що вперше в історії стосунків між урядом мусульманської Туреччини і Константинополем, патріаршим престолом, Варфоломея Першого було запрошено на церемонію інаугурації новообраного президента Туреччини.
По-друге, більш помітною в міжнародному житті стала держава Україна. Через те можна думати, що для Константинопольського Патріарха стали очевидними переваги створення великої помісної церкви та включення її до складу Вселенського православ`я. В будь-якому разі патріарх Варфоломей висловився за початок переговорів між православними церквами України з метою об`єднання, а також за готовність очолити ці переговори. Він також дав однозначно зрозуміти, що після об`єднуючого Всеправославного Собору українській церкві буде надано канонічну автокефалію. На думку патріарха Варфоломея Першого, з метою створення сприятливої атмосфери в середовищі єпіскопату всіх трьох гілок православ`я, слід довести до відома всіх єпископів, учасників Собору, що їхнє свячення і посади будуть визнані канонічними. На Соборі має бути обраний Патріарх помісної української православної церкви. Щодо кандидатури майбутнього патріарха, то Варфоломей вважає це внутрішньою справою українського православ`я, прерогативою Собору. Патріарх Варфоломей однозначно висловився, аби у всіх вищеназваних переговорах активну участь брали представники Московського патріархату, зокрема митрополит Кирило з відділу зовнішніх стосунків православної руської церкви та митрополит Володимир, престоятель української православної церкви. Усі ці прийняті рішення були актами доброї волі, виявлення братніх стосунків між руською православною церквою та Вселенським Патріархом. Патріарх готовий співпрацювати з Москвою, обговорювати механізми об`єднання українського православ`я. Як відомо з газети "День", після смерті Патріарха Димитрія велися переговори між представниками української православної церкви і української автокефальної церкви, метою яких було входження української автокефальної церкви під амофор Вселенського Патріарха та визнання її канонічності. Сьогодні про це не йдеться. Патріарх Варфоломей переконаний в тому, що українське православ`я має бути єдиним, тільки канонічним, повністю незалежним, автокефальним і не бути під амофором Константинопільського чи іншого Патріархів. Олексій Другий не поділяє цієї думки. Зараз хочу висловити думку, що стосується Української православної церкви Московського патріархату.
В останньому часі Російська православна церква відбула свій Собор, в якому брали участь Владики Української правосланої церкви Московського Патріархату. На цей Собор президент Л. Кучма надіслав телеграму з проханням, щоб Українська православна церква здобула автокефалію. Це питання розглянули на своєму внутрішньому засіданні Владики Української правосланої церкви Московського патріархату, які становили одну третину від учасників Собору. І проголосували за пропозицію Президента. Два голоси були проти. Проти був митрополит Володимир Сабодан. На жаль, на загальному кворумі Собору про прохання Президента Кучми не було жодної згадки. Визначні люди, велетні нашого народу боролись за ідею єдиної Христової церкви в Україні. Але нікому в історії не вдалося це зробити. Ми бачимо, наскільки ми далекі від цього, скільки є перешкод. Але разом із тим є дуже сприятливий фактор - незалежність України. Народ України був поневолений, і напевне ніхто не хотів, щоб в Україні був Патріархат. Але зараз є всі сприятливі чинники для цього. Нам потрібен власний Мойсей, і, можливо, це ми з вами і є. А те, що ніхто не здійснив, здійснимо ми. Дякую за увагу.